Гелікоптери були «наші»!

Гелікоптери були «наші»!

Не знаю, чи пов’язані ці випадки, але ще у вівторок 18 березня товариш із Семенівки написав мені в інтернет-повідомленні про стурбованість через польоти над містом військових «російських» гелікоптерів. А вже наступного дня, 19 березня, в обідню пору мешканців Корюківки не на жарт налякали гвинтокрилові машини, які дуже низько літали над містом. «Звук був таким, що аж вуха закладало!» - розповідають свідки. Декому з них навіть вдалося розгледіти обличчя двох чоловіків! Кажуть, що льотчики були у сонцезахисному обладнанні і за допомогою якогось приладдя сканували місцевість. А от розпізнавальних знаків на вертольотах чомусь ніхто не помітив, тому й «полетіли» по місту чутки, що вони, мовляв, були російськими… Повітряні ж машини, зробивши кілька кіл, зникли так само несподівано, як і з’явилися. А розтривожені люди того дня ще довго зводили очі до неба, та перепитували один в одного про побачене. Версії про приналежність військової техніки були різні.  Тому було вирішено звернутися до компетентних джерел. Деякі роз’яснення журналістам надав військовий комісар Корюківського районного військового комісаріату підполковник Олександр Саповський. Запевнив, що гвинтокрили таки були «нашими». «Того дня над Корюківщиною чотири вертольоти українських військових відслідковували газотранспортну систему» - заспокоїв Олександр Олександрович. А у телефонній розмові особисто зі мною начальник Чернігівського регіонального медіа-центру Міністерства оборони України підполковник Вадим Мисник повідомив, що то Збройні сили України здійснюють заходи з приведення підрозділів у найвищий ступінь бойової готовності та підготовки до мобілізаційного розгортання відповідно до планових навчань. І маневри бойових одиниць українських повітряних сил на території Чернігівщини відбувалися планово. Тож населенню хвилюватися не варто. До речі, коли подібний обліт відбувся ще й минулої п’ятниці, 21 березня, то ніякої паніки вже не було. Навпаки: більшість з тих, хто був у цей час на вулиці, радісно махали руками, висловлюючи цим підтримку дій вітчизняних захисників.

А ще містом почали гуляти чутки, що за штурвалом бойового вертольота «МІ-24» був колишній корюківчанин. Можливо, то саме він і опускався так низесенько та й «помахав крильми», своєрідно вітаючи своїх рідних, знайомих і всіх земляків заразом…

  Бажаю всім нам мирного неба!