А ви любите картоплю?

А ви любите картоплю?

На питання, що зазначено в заголовку, колись мій сусід по земельній ділянці відповідав так: «Їсти люблю, а от копати…»

Здавалося б, що цікавого можна розповісти про картоплю? Звичайний собі овоч, який у нас ще називають «другим хлібом». Та чи так це? Якщо Ви, шановний читачу, дочитаєте цю статтю до кінця, то дізнаєтеся про нього багато чого не тільки цікавого, а й корисного. Відомо, що картоплю почали вперше вирощувати близько п’яти  тисяч років тому мешканці басейну озера Тітікака, розташованого на кордоні між Перу та Чилі. У ті часи вона відігравала важливу роль у житті індіанців західних областей Південної Америки. Індіанці  просто обожнювали картоплю і в дарунок їй приносили навіть людські жертви. В Європу вона вперше потрапила у 1586 році. За однією із описаних у книгах версій, першу картоплю привіз  із Колумбії до себе на батьківщину англієць Томас Херріот. Англійці вважають, що саме вони першими спробували смак картоплі і зробили її надбанням європейської кухні. В середині ж 16 століття ще й іспанці привезли бульби картоплі до Європи, де вона пройшла довгий шлях невизнання і несправедливого осуду. Будете сміятися, але в Німеччині в кінці 18 століття картоплю вирощували як декоративну рослину на клумбах перед палацами. У Франції ж картопляні квіти носили у волоссі, робили з них букети та дарували коханим. Про те, що у цієї рослини можна їсти лише бульбу, багато хто спочатку навіть не здогадувався. Селяни намагалися їсти її надземні плоди  (зелені ягоди-помідорчики), але вони виявилися неїстівними й навіть отруйними. Та й знахарі того часу вважали картоплю переносником прокази і (жах який!) причиною помутніння розуму. До Росії перший лантух картоплі було завезено за часів Петра І. Існують архівні записи, що в Україні її вперше посадили в 1805 році в Харківській губернії. Запорізькі козаки знали картоплю й раніше, але як трофей, який вони здобували в походах. Однак у ті часи побутувало повір’я, що картопля родиться з головою та очима, як людина, і тому їсти її – це те саме, що їсти людські душі! Багато священиків називали картоплю «чортовими яблуками»,  якими нібито було спокушено Адама і Єву, і, мовляв, той, хто споживатиме їх, не побачить царства небесного. Хоча ще під кінець 18 століття корисні властивості картоплі були визнані і кулінарами і лікарями, налякані селяни все ж навідріз відмовлялися саджати цю рослину.  Назва картоплі теж має свою не менш цікаву історію. Італійське «трюфель» стало першою назвою цих бульб. З італійської мови це слово перейшло в німецьку, де набуло словесної форми «картофель». І вже опісля від німецької пішли польська та українська назви «картопля».

А чи можна Корюківщину назвати картопляним краєм? Безперечно так! Адже всі сільськогосподарські підприємства і майже кожна сім’я Корюківського району займається вирощуванням «крохмалистої». Для наших земляків вже стало традицією: щойно прийшли вихідні і травневі свята, обов'язково треба брати лопати та йти саджати картоплю. З огляду на те, як цей овоч дорожчав впродовж останнього півріччя, то вже в квітні на земельних ділянках нашого району спостерігався справжній "картопляний бум".  Чи не зарано? Цьогорічна весна виявилася дуже ранньою і городники один в одного перепитували, коли ж хто садитиме картоплю. Кожен із терміном визначався сам, але селяни, які з діда-прадіда займалися городництвом, керувалися роками перевіреними прикметами. Бо колись, як тільки-тільки починав квітнути синій пролісок чи перший раз закумкали жаби, то вже починали обробляти ґрунт: копати, культивувати, розпушувати. Здавна бараболю починали садити, коли зацвітав ряст, клен, мати-й-мачуха, жовтий нарцис. Закінчували висаджування, коли розпускалися сережки на березі. Агрономи ж твердять, що найкращий час для висаджування картоплі настає при прогріванні ґрунту до 9 градусів на глибині10 см.  Між іншим, є ще одна народна прикмета, яка радить починати висадку картоплі тоді, коли березовий лист розпуститься і досягне розміру копійки…

Звичайно ж, основним фактором відмінного врожаю картоплі, є насіння.

Хороший посадковий матеріал — запорука майбутнього врожаю.  Насіннєву картоплю прозеленюють, прогрівають, пророщують.  Багато хто садить різану бульбу. Бувальці цієї справи кажуть, що після недовгого підсушування на сонці і опудрювання зрізу золою, різана картопля може дати хороший врожай. Але для цього повинні бути ідеальні умови. Якщо ж після посадки встановиться холодна або дощова погода, то існує велика ймовірність, що різані картоплини загниють, давши дуже слабенькі паростки, або ж і взагалі можуть не зійти.

Урожайність картоплі ще в часи молодості моїх бабусь визначали так: коли на Казимира, 4 березня, хороша погода, то й урожай буде добрий. Не хочу вас засмучувати, але в Корюківці в цей день зранку виривався мокрий сніжок і під ногами було грязько, вдень небо також затягло хмарами, а під вечір ще й затуманило. Але люди, з якими довелося з цього приводу спілкуватися, у цю прикмету не хочуть вірити. Кажуть, що то було «колись», а зараз ті передбачення вже не справджуються. На час написання цього матеріалу багато хто з моїх земляків на своїх земельних наділах уже «відсадився». Корюківчанка Лідія Мойсієнко (на фото) на своєму городі саджає картоплю для себе і онука. Зорали їй 3 сотки за 72 гривні. Колись, каже, обробляла й більше, але зараз вже здоров’я не те. 71-річна жінка клопочеться тут сама, запевняє, що їй це в радість.

— Культивую тут собі вже кілька років підряд бульбу трьох сортів, - ділиться досвідом.  — Он погляньте: білого, рожевого й синього кольорів. Назви вже позабувала, та й не треба вони мені, бо головне, щоб врожай давали добрий. В минулі роки ці сорти мене не підвели, тому й не міняю на інші. Ніяким «Престижем» не обробляю, а колорадських жуків влітку порскаю тільки один раз. Бувало, що восени  хтось урожай збирати  «допомагає», але ж не буду я отут вночі сторожувати, бо як би там не було, а все рівно всього не покрадуть — вистачить і мені й «добрим людям»…

Розповідаючи, накопує собі потихеньку «дучечки», вкидає до них із плетеного кошика картоплинки з міцними проростками, а поверх трусить «Універсальне екологічно чисте добриво» (саме так і написано на паперовому мішечку). Потім накопує наступний рядок, загортаючи землею попередній.  Жінка проживає в квартирі багатоповерхового будинку. Скаржиться, що після втрати сина й доньки здоров’я відчутно похитнулося, але почуває себе значно краще, працюючи на землі і дихаючи свіжим повітрям.  Дивлюся на жіночку і ще раз переконуюся, що потяг українців до землі й дійсно закладений у генах. Роззирнувся навкруги — люди скопують, саджають, полють, поливають... І що цікаво: серед клопітливих господарів дуже багато молоді. «Завзятими городниками виростуть!» - подумалося. З декількома такими вдалося поспілкуватися. Ось що вони розповіли:

Анастасія (учениця міської школи). На зиму ми картоплю не вирощуємо, а купуємо у перевірених людей.  Садимо раненько навесні тільки для того, щоб згодом спожити її молодою, тому нічим не пирскаємо. Відбором та зберіганням насіння у нас займається дідусь  Анатолій. Посадили ще перед Пасхою півтори сотки.

Віталій ( працівник одного з міських підприємств). Посадили  «під трактор» 15 соток «Білороси» для власного споживання. Цей сорт дає гарний урожай навіть жаркого літа. Насіннєвий матеріал було підготовлено з минулого року: восени спеціально відібрали барабольку відповідного розміру, щоб садити цілою, а не різаною,  прозеленили на сонці. Перед садінням нічим не обробляли. Жуків попирскаємо влітку, також з допомогою трактора.

Евгенія (молода мама). Посадила сама без сторонньої допомоги 4 сотки. Насіння з осені заготувала, а на свято Сорок Святих винесла з погреба, щоб проросло. «Престижем» бульбу пирскала і яєчну шкаралупу в посадкові лунки кидала, щоб ведмедку відлякати. Так роблю вже кілька років підряд  і вона вивелись, а було її колись на городі багато!

Ірина (студентка). У нас на кутку картоплю посадили вже майже всі. Ми зі своєю сім’єю  пів гектара посадили вручну за три дні. У нас же якраз сім «я». Сподіваємося, що вродить, бо всі семеро їсти будемо. Я ж особисто впродовж цих днів  лопатою ямочки копала, а бабуся Оксана бульбу накидала. Було не важко, навпаки — дуже весело!

Анекдоти до теми:

Статистика стверджує, що в минулому році в нашій країні росла не тільки картопля, а й ціни на неї…

*****

Підслухана розмова на Корюківському повсякденному ринку:

- Чому це у Вас в цьому році така дорога картопля?

- Так ручна ж робота...

*****

Учитель історії в сільській школі, якому учні щороку садили й копали картоплю, вирвав з усіх підручників параграф про скасування кріпосного права.

*****

- Ти так схудла! Це нова дієта?

- Так, «картопляна» називається.

- А що робила, варила чи смажила?

- Садила, волочила, полола, обгортала…

*****

- Як вам вдалося досягти таких зразкових показників росту картоплі – лише два тижні тому посадили і вже копаєте?

- Та… їсти дуже хочеться…