Передвеликодні клопоти справжніх господарів.

Напередодні Святої Пасхи

Передвеликодні клопоти справжніх господарів.

Великий піст є головним у багатьох християнських конфесіях, мета якого полягає у приготуванні до святкування Великодня. Встановлений він на знак наслідування Ісусу Христу, який постився у пустелі сорок днів. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсним тижнем. Таку назву він має тому, що присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння. Всі дні Страсного тижня називаються "Великими".  В один з цих днів, а саме у Чистий четвер в українців здавна була традиція колоти поросят, щоб на Великдень на столі були сало, шинка, ковбаса, кров’янка та інші кулінарні вироби із свинини – так  православні готувалися до розговіння після тривалого суворого посту. За повір'ям саме цей день сприяв тому, що тоді в салі та м’ясі цих тварин «ніколи не заведеться ні противного, ні вредного». Такий звичай зберігався в Україні до початку 30-х років минулого століття, поки йому не завадило колгоспне господарювання…

Що ж, то було колись, а зараз масово поросят ріжуть здебільшого перед Різдвяними чи Великодніми святами. Сім’я Миголів з Костючків Корюківського р-ну, що на Чернігівщині, також напередодні Свята робили «свіжину». Кажуть, що годували кабанчика майже рік.

– Точно без ГМО, - ділиться «секретами» господиня Марія. - На домашній картопельці ріс та ще самі мололи борошно із зернових, що виростили на власному городі. Правда, правда – без всіляких домішок!

Заколоти, а головне – якісно розібрати свиню, сьогодні зможе не кожен.

Миголі кололи кабанчика на своєму господарчому подвір’ї. «Вирок» нещасному виніс голова сім’ї Олексій. Смалили соломою і розбирали разом із 16-річним сином Артемом (на фото). Поратися біля свіжини матері допомагала 18-річна донька-студентка Олеся. Сало посолили і в мішок полотняний поскладали, та ще трохи  закатали в банки, а м’ясо здебільшого в морозилці заморозили (частину у вигляді фаршу). Ковбаси та кров’янки завжди роблять на всі кишки: щоб і собі було, і родичам можна було дати. Господарі кажуть, що той «чорнявенький» (посмалений), що на фото, у них не останній – у сарайчику ще рохкають свиня і троє підсвинків. Раніше вони майже кожен рік  тримали свиноматку, але в цьому році вже її не заводили, бо важко останнім часом порозпродувати поросяток. Кажуть, що дешевше було вже «готову» малечу придбати.

– Тому отих, менших, купили прямо з машини, власники якої їздили Костючками і набивалися сосунками-малючками, - розказують далі. –Залишилося у них троє, то ми і забрали всіх, бо трохи скинули нам ціну за «опт».

А взагалі Миголі господарство тримають велике. Окрім «п’ятачків», і корови ще є, і птиця…  Трудяться в поті чола, але у відчай не впадають.

– Важкувато, та нічого не вдієш, бо якось же жити треба! – посміхаються. – Зараз значно поменшало свинок у людських хлівах, бо ніхто не хоче собі у збиток працювати. Знаєте скільки гривень зараз люди мусять за відро зерна віддати? А одній тварині, поки вона виросте, не менше ста відер зерна віддай! Картоплю, буряки, що на городі виростили, вже й не рахуємо. А молока скільки малеча вип’є, поки до підсвинка підросте! Ветеринарні послуги  «за спасибі» також ніхто не надасть. Та ще й вакцини купуй, і вітаміни всілякі. А скільки попоходиш біля цієї свині, наче біля принцеси якоїсь. Звари, заміси, віднеси їй, а ще ж і вигорнути з-під неї скільки треба… Тому не заздріть, люди добрі, а спробуйте самі що-небудь виростити-викохати, а потім і лад дати. Бо той, хто не знає ціну селянської мозолі, ніколи не зрозуміє наскільки то важка праця.

Погоджуюсь і ствердно киваю головою, бо сам не з чуток знаю, що таке «тримати домашнє господарство». І хочу  побажати всім членам-трударям сім’ї Миголів міцного здоров’я і звичайно ж – достатку! Щасти вам! Зі  Світлим Христовим Воскресінням!

Р.S. А тим часом традиційно перед Пасхою на повсякденному ринку і в деяких магазинах міста подорожчали м’ясо, сало та вироби з них. Якщо ще перед Страсним тижнем кілограм м'яса можна було й за 40 грн купити, то за кілька днів до Великодня коштувало воно 60 грн і вище за кіло. Сало було по 15-20 грн, а «зросло» до 40 грн. Торік за кілька днів до Свята ціни на базарі також зростали майже на 20%. Цього ж року подорожчання свинини продавці-«м’ясники» пояснюють зростанням закупівельних цін та зростанням… долара.